Формування у дитини позитивного
ставлення до
навчання
Інтерес до навчання може з'явитися у дитини лише, якщо з першого дня
дорослі створять умови для формування у неї прагнення пізнавати, а також
почуття обов'язку, відповідальності тощо.
Важливе значення у формуванні у дітей цінностей і мотивів мають запитання
дорослих. Діти легко переймаються їхнім емоційним ставленням до речей і явищ.
Якщо дитина побачить, що тато, такий сильний і розумний, цікавиться й розпитує,
що писали в класі, тоді й сама повірить: навчання — це справді дуже важливе й
необхідне заняття, й ніколи не нудьгуватиме на уроках.
Якщо ж одразу після повернення малюка зі школи бабуся насамперед запитує:
«Чим вас сьогодні годували?», дитина, не бажаючи того, поставить навчання на
друге місце.
Коли батьки маленького учня запитують: «Ти відповідав сьогодні?»; «Які
оцінки одержав?»; «Тебе похвалила вчителька?», то у дитини, відповідно,
формується інтерес до оцінки, похвали, а не до навчальної праці. З такою
мотивацією перші невдачі у неї викличуть негативне ставлення до школи, оскільки
школа не змогла задовольнити її амбіцій. Отже, першими і найголовнішими
запитаннями батьків, які хочуть сформувати у дитини інтерес до навчання, мають
бути: «Що ви сьогодні вчили на уроках?»; «Що ти нового дізнався?»; «Щонайбільше
сподобалося?»; «А що виявилося складним?» тощо. Такі бесіди поставлять на перше
місце навчальну діяльність як найважливішу в школі.
Як відомо, ключем до будь-якого виду навчання є читання. Що ж робити у
разі, коли дитина не хоче читати? Жоден учень не зможе залюбки робити те, що
завдає йому неприємностей. Саме тому невдоволення батьків, невтішні порівняння
з іншими дітьми, відчуття провини часто є причинами, які викликають у
першокласників відразу до читання. Якщо запитати у дітей, які не люблять
читати, чи добре вони читають, то відповіді будуть однотипними: «Так собі»; «Не
дуже добре»; «Повільно»; «Часто помиляюся»; «Погано». Але часто дорослі самі
спричиняють у маленьких школярів небажання читати. Іноді складається враження,
що дитину тільки для того і вмовляють почитати, щоб був привід висловити
невдоволення: «Ну що ти мимриш?»; «Ти що, заснув?» Не дивно, що наступного разу
змусити її «сісти почитати» стає ще важче.
Що робити, аби у дитини не виникла відраза до читання? З цього приводу
можна дати батькам кілька найпростіших порад.
• Не сварити за погане читання, а навпаки,
захоплюватися ним, хвалити малюка за те, що сьогодні він прочитав краще, ніж
учора.
; Просити малюка читати щодня не тому, що він погано це робить, а тому, що
вам дуже приємно його слухати, що, мовляв, у вас краще виходить приготування
вечері, коли він читає вам на кухні.
• Під час читання корисно зупинити дитину, висловити свої враження
від прочитаного. Цим ви вносите у процес читання емоційно привабливий момент
діалогу, допомагаєте зрозуміти текст і водночас даєте дитині можливість
відпочити.
• Не слід забувати, що дітям (особливо шестирічним) читати ще
важко, і тому недоцільно змушувати читати одразу весь текст.
• Якщо дитина не хоче читати, то не потрібно змушувати її
робити це більш, ніж п'ять хвилин поспіль. Краще поділити завдання на невеличкі
частини, між якими давати можливість відпочити. У такому разі дитина не
перевантажується домашнім завданням і має можливість виконати його досконало та
якісно.
• Усі перелічені прийоми рекомендується використовувати з
перших днів навчання, адже виправляти негативне ставлення дитини до школи, яке
вже склалося, значно важче, ніж сформувати позитивне.
Немає коментарів:
Дописати коментар