Цей дощ – як душ…
Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть,
єдиний тут грибник…
Ліна Костенко. 2019
Сьогодні виповнюється 35 років з дня аварії на Чорнобильській атомній
електростанції. Аварії, яка залишається найбільшою техногенною катастрофою в
історії ядерної енергетики та великою бідою світового масштабу.
Третьокласники Лохвицької гімназії № 1
вшанували Уроком пам’яті ті страшні події
в житті світової спільноти.
Сьогодні ми схилилися в
подяці перед ліквідаторами цієї страшенної аварії, перед живими героями і пам’яттю
тих, хто пішов за обрії життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар